C F G Am Сонце протерло долонями теплими очі, Та зранку вставати і бігти кудись я не хочу, Кожного дня лиш про тебе усі мої мрії, І через них я не бачу нічого, дурію. Розквітла меліса на білому під-підвіконні, Люди за склом поспішають в метро, сірі й сонні, А кожен вечір я сам залишаюсь удома, Зі мною сідає за стіл лиш моя втома.
G Am F G Та голос твій веде мене в дорогу, Голос твій знімає всі тривоги, Рідний голос твій малює мені небо вранці, Голос твій ношу я в серці, Дивний голос твій, голос...
Будні раптово скінчились, не здавшись без бою. Невже знову я можу просто побути з тобою? Двері на ключ, і тихенько обнявшись лежати. Такою затишною стала маленька кімната. Вогник від лампи, і тіні на стінах все чують, Нові історії в твоїх зіницях малюють. Знаю, що скоро скінчиться остання хвилина, Й знову щодня будем бігти кудись без упину.