Моя долоня у твоїх руках, твоя рука іще така гаряча, коли ти поряд, то в моїх думках вирує радість сильна,і неначе.. я маю крила,і лечу у небо..
я довіряю кожному зі слів, що говорив,що будеш ще казати на нас залишилось так мало днів, але я впевнена ,що буду чекати.. наступної зустрічі очей...
я вірю думці,вірю навіть миті, я вірю очам,вірю тим рукам.. я рада, що я маю право жити і вірить - вірити твоїм словам... так вірити, немов своїм....
коли студенний вітер віє по плечах, коли мороз з"їдає всі слова... я вірю тільки лиш твоїм вустам, у нас небесних цілих два крила... на нас їх вистачить доволі...
коли моя рука в твоїй кишені, я відчуваю дихання таке спокійне... я чую імпульси по вені, сьогодні не треба вже снодійне, мені, бо я засну і так...
як це назвати,як доповісти, таке чудесне світле відчуття... лиш у віршах розповісти... коли моє в твоїх руках життя... і більш нічого не потрібно вже....
Автор: Анастасія Гуменюк Муз.супровід: Chris Daughtry - September