Кінець історії. Герої розбредуться по книжка́х, свічки задмухне вітер змін в останнє. І де горіли вогнища, лишився тільки прах. Холодна осінь вперше, не настане.
Погасне світло в вікнах мертвих поверхівок і зціпить зуби переможений дракон. На фотографіях, із не проявлених ще плівок, замайорить нам недосяжний Вавилон.
Війна закі́нчиться, а діти ляжуть спати, безхатьки віднайдуть свій дім. І брат, в кінці кінців, обніме брата. Від попелищ залишиться лиш дим.
І кожен, раптом, осягне́ всю істину, протягне руку, то́му, хто в біді. Ми народилися, щоб завжди бути чистими і вільними, мов риба у воді.
Кінець історії. Герої розбредуться по книжках. Все заживе і зникне кожен шрам. Із вогнищ лишиться лише холодний прах, щоб кожен зрозумів, що казку творить сам