Вітер несе у далекі світи, Десь за морем ми будемо перші. Ледве нас не зламали шторми, З них ми вийшли живими нарешті. Але знов щось зірвались птахи, Вони чують, біда прийде знову, Ти мене, некохана, прости, Я ніколи не вернусь додому.
Я нарешті зустрів ту єдину, Від якої так довго хворів, Я завжди був закохан у хвилю І її я нарешті зустрів.
Хвиля!!! Ламає мій шлях Я не боюсь, Я стою на ногах!!! Вірю!!! Що є в ній любов, Хто не пірне, Той потоне. І знов... Хвиля!!! Ламає мій шлях, Я не боюсь, Я стою на ногах.
Вже я забув про далекі світи, У яких я не стану першим, Ти лиш одна заважаєш ідти Кораблю, що свій шлях не завершив. Бухти, вина та голі дівки Вже ніколи мене не побачать, Бо закохан у хвилю, і не знаю коли, Я вхоплюся за гребінь удачі.
Я нарешті зустрів ту єдину, Від якої так довго хворів, Я ніколи її не покину, Бо життям уже заплатив.
Хвиля!!! Ламає мій шлях Я не боюсь, Я стою на ногах!!! Вірю!!! Що є в ній любов, Хто не пірне, Той потоне. І знов...
Хвиля!!! Ламає мій шлях, Я не боюсь, Я стою на ногах. Вірю!!! Що є в ній любов, Хто не пірне, Той потоне...