Правду кажуть, що в житті усе минає. Лине час за кроком крок – його не зупинить. Та я знаю, що байдужих не буває В день, коли шкільний дзвінок в останнє задзвенить. Спогади й надії і юнацькі мрії, сто доріг у житті Цей дзвінок тобі відкриє.
Років золотих не забувай, Тих, що не повернуться ніколи. Чисті, як ранковий, сніг Завжди будуть поруч у житті. Доля понесе за небокрай, Пам’ятай поріг своєї школи. В серці, наче оберіг, Нашого дитинства роки золоті.
Передай підручник дівчинці маленькій, Їй тепер ходити в клас, Що був колись твоїм. Та подякуй щиро і вклонись низенько Тим, хто вчив тебе в цей час наукам не простим, Правду говорити, рідний край любити, Мрію в серці нести і сміятись і творити.
Років золотих не забувай, Тих, що не повернуться ніколи. Чисті, як ранковий, сніг Завжди будуть поруч у житті. Доля понесе за небокрай, Пам’ятай поріг своєї школи. В серці, наче оберіг, Нашого дитинства роки золоті.