Немалу в житті повидав.перепробував багато непотребу І знаєш лише тебе сильно кохав.мріяв про любов до гробу І думав знову все поламав.зробив так я ти не хотіла І думав так стане легше.закінчиться манія тіла
Та знов душа заболіла.коли згадую тебе знову в думках Скажи.якщо не любила тоді чому приходиш мені у снах Там з тобою щасливі разом ступаєм під вінець І там.за словами людей знову настає мій кінець
Знаєш.так давно не міг написати нічого щирого віддуші Якісь по суті незрозумілі слова були у кожному вірші Довго для тебе не писав.думав все ще можна повернути А зараз пишу під твоїм вікном.як зрозумієш так і бути
Знай та і не забути тебе.слід у душі залишився нівроку І якось під впивом стакану прожив сам минулу половину року Згадаю-знову за бокал і випю за тебе до дна І знаю-це все моя вина
приспів
Пропустити би в памяті той момент Коли зустрів тебе,коли полюбив Зараз лише допомагає 4-ка кент І коли так легко забуваю кого любив
2
Моя вина у тому що багато тоді пропустив Замалу зробив хорошого,але й не просто любив Віршами не закидав,можливо тому і стався провал І тепер лише написав,коли в твоїх очах погас запал
Музику в плєрі вибирав.Таку,яка душу лікувала Під її впливом,неначе в гіпнозі.мене зустрічали вокзали Там люди життя не вибирали.І рядки тоже дехто писали Я сидів послухав гітару і до тебе.щоб інші мене не знали
Постояв біля будинку,посидів на качелі згадував пустоту Згадував також і те літо,коли полюбив я просто ту І зараз знову тут сижду,поки вогні твоїх вікон не загаснуть І тоді помалу піду.Якщо ж мені не раді раз тут
А ти не сумуй і не знадуй мене,я ніколи не пропаду Можливо і зараз настрій сумний,та згадую одну біду І на те місце уже не прийду.там де зустрів тебе Добре,що нашу історію і цю мелодію не покажуть по ТБ