Загадкова
Золота й небесна жінка
В золотім й небеснім місті,
В золотій своїй квартирі,
Місить глину, а не тісто.
Вона тішиться роботі,
Вона згадує про сон свій,
У її тісній квартирі,
Ночувало нині сонце.
Він тобі наснився, й потім,
Ти його зліпила з глини,
Ти не мала половини,
Нині маєш, не радієш.
Приспів:
Загадкова, загадкова, загадкова,
Без любові ти хотіла так любові,
Нині маєш і змовкаєш на півслові, загадкова,
Загадкова, загадкова, загадкова.
Золота й небесна жінка
В золотім й небеснім місті,
В золотій своїй квартирі,
Прошепоче ніжні вісті.
Не про те, що ніч ліпила
Своє щастя довгождане,
А про глину, як причину
Сну, безсоння і кохання.
Він тобі наснився, й потім,
Ти його зліпила з глини,
Ти не мала половини,
Нині маєш, не радієш.
Приспів
Він тобі наснився, й потім,
Ти його зліпила з глини,
Ти не мала половини,
Нині маєш, не радієш.
•Пікардійська Терція• еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1