Туман яром, туман долиною, За туманом нічого не видно, Тільки видно дуба зеленого. Під тим дубом криниця стояла, В тій криниці дівча воду брала. Та й впустила золоте відерце, Засмутила козакові серце. "А хто ж мені відерце дістане, Той зі мною на рушничок стане". Обізвався козак молоденький: "А я твоє відерце дістану, Я з тобою на рушничок стану".
Туман яром, туман долиною, За туманом нічого не видно...