Трудиться вигнане серце В пошуках твоїх снів. О місто людей, веселих І добрих співучих слів.
У ратуші леви камінні Варту при брамі несуть, Знають вони, що незмінні Юні мрії і цвіт бузку.
З зелених садів Лине цей спів, Бути молодим – то у Львові, Всюди панує слушна оказія Для веселощів сліз для безсоння й фантазій. Як в небі звізд Стільки є міст Та знайдуть ці слова тебе знову. Йди, де бажаєш, Чини все так як знаєш. Хочеш в молодість знов – їдь до Львова.
Музика грає, Серце стискає, Щастя хочеш – вернися до Львова, Всюди панує слушна оказія Для веселощів, сліз, для безсоння й фантазій. Стільки є міст Як в небі звізд Час позначив нас срібним покровом. Йди, де бажаєш, Чини все так як знаєш. Хочеш в молодість знов – їдь до Львова.