Кину в ніч свій тягар і сльози, Замалює їх попіл хмар, Хай ніхто і ніде й ніколи Не побачить наш зорепад. Може й досі ці зорі линуть У чиїсь неспокійні сни? Одинокість мрій дитини Забарилась самоти.
Приспів: Я пішов би в зорепади, У простори площ і прощ. Тільки став мені на заваді Цей останній літній дощ. | (2)
Може він і на ваших вікнах Переплаче останній раз І художник на ймення "зірка" Намалює прощань анфас. Кину в ніч свій тягар і сльози, Замалює їх попіл хмар, Хай ніхто і ніде й ніколи Не побачить наш зорепад.
Приспів. (2)
Кину в ніч свій тягар і сльози... Кину в ніч свій тягар і сльози...