Є на світі цім пустельний берег, Там живе пустельник із моїм ім’ям. Не шумлять на березі осока і верби, Випалена і мертва кам’яна земля.
Має той пустельник хату із каміння, Ложе кам’яне, свічку кам’яну, Крила кам'яні приросли корінням До закам'янілого вицвілого сну.
Я не знаю, хто ви, смерть чи воскресіння, Я не знаю, що ви принесли мені. Доторкніться поглядом до того каміння, Може, з нього зацвітуть вам мої пісні.
Має той пустельник хату із каміння, Ложе кам’яне, свічку кам’яну, Крила кам'яні приросли корінням До закам'янілого вицвілого сну.