Їхало щастя в порожнім трамваї, Сиділо у кріслі принишкле й сумне. Когось в змерзле вікно виглядало, В змерзле вікно виглядало. Когось виглядало, а може, й мене?
Порожня "четвірка", "четвірка" порожня – В ній Він і Вона, веселі й сумні. Заходьте навшпиньках – не треба лякати, Навшпиньках – не треба лякати Тінь їхнього щастя, відбиту в вікні.
Два дивних трамваї є в нашому місті. Хоч трохи уваги – побачиш ти їх. Один з них – веселий: радіє, сміється. А другий – сумний: тихо тужить і плаче він.
В одному натовпі щастя згубилось, Воно не шукає нікого ніде. Воно в трамваї собі поселилось, В трамваї собі поселилось – І добре йому у трамваї отім.
А в другому тому, де вікна замерзлі, Де вітер тепло із душі видува, Печаль притулилась у сірому кріслі – Трамваю сумнішого в світі нема.
Їхало щастя в порожнім трамваї, Сиділо у кріслі принишкле й сумне. Когось в змерзле вікно виглядало, В змерзле вікно виглядало. Когось виглядало, а може, й мене?