Я придумаю світ,щоб прокинутись в ньому Я придумаю час,щоб зустрітися з ним Я придумаю ціль і до неї дорогу І терни на шляху,щоб був непростим Я придумаю день,щоб встати з зорею Й склавши мрії в торбину подамся на схід Я придумаю дощ і вогні над землею Я ітиму крізь них і зникатиме слід По дорозі собі я придумаю квітень Буде справжня весна потім випаде сніг Я об себе спіткнусь і впаду мов убитий І залишусь відразу на сотні доріг Я придумаю ніч в ній гулятиме вітер Спочиватиме попіл в холодних очах Буде спокій і сум і у небі Юпітер Й наді мною літатиме стомлений птах Він мені розповість,що йти далі даремно Де кінчається час і спинився мій шлях Там дорогу нову хтось придумав для мене Там усе не моє і усе не для нас Я придумаю світ,щоб прокинутись в ньому Я придумаю час,щоб зустрітися з ним Там не буде мети і до неї дороги Там літатиме птах...поряд з духом моїм