Лев, той що пити крові випускає, Усатий мов сад, гривасту смерть. Красунь за грати подихом вдихає І лиже животів їх ніжну твердь. Волосся їх струмує крізь залізо, Їх стегна розсуваються тримкі, Їх пальці в гриві наче серед лісу – Лякливі сарни, крапельки гіркі.
І кришталеві горла, і димливі очиці, І рухливі язики, Сплітається солодкий віддих в гриві, Ревуть левиці, бліднуть юнаки.