Скрипучі двері пам'яті причинено,
і згадкам всім підрубано крило.
Біління снігу — п'яне і причинне —
тіла тверезих вулиць пройняло, пройняло.
І над ажурні вишукані русла,
де вже давно не бігає вода,
скорботна пам'ять пам'яті зависла,
згубивши слід останнього гнізда.
А те гніздо — то біле, то червоне —
свою барвисту сутність обмина,
у ньому пам'ять білої ворони
І сніг, і наші білі імена.
Плач Єремії еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 3