Дерев’яна зозуля у старому годиннику,
Відкує усамітнення час,
Розчихнеться яблуня од важкої роси.
Ти од криниці вертатимеш із порожніми відрами.
Я запитаю тебе в тямряві про те коли випада сніг,
І в кожного мого слова буде луна як провалля.
Крізь прочинену браму з подвір’я ступить світло
Босоніж на стежку, щоб назавжди відійти від нас,
Щоб назавжди відійти від нас.
Але буде видно і в темряві, що в тебе втікаюча...
Але буде видно і в темряві, що в тебе втікаюча... тінь.
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1