Дерев’яна зозуля
У старому годиннику,
Відкує усамітнення час,
Розчихнеться яблуня
Од важкої роси.
Ти од криниці вертатимеш
Із порожніми відрами.
Я запитаю тебе в тямряві
Про те коли випада сніг,
І в кожного мого слова
Буде луна як провалля.
Крізь прочинену браму
З подвір’я ступить світло
Босоніж на стежку,
Щоб назавжди відійти від нас. (2)
Але буде видно і в темряві,
Що в тебе втікаюча...
Але буде видно і в темряві,
Що в тебе втікаюча... тінь.
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1