Іч. „Дерев’яна зозуля...” ІІч. „Я запитаю тебе в темряві...”(2003)
Дерев’яна зозуля У старому годиннику, Відкує усамітнення час, Розчихнеться яблуня Од важкої роси. Ти од криниці вертатимеш Із порожніми відрами.
Я запитаю тебе в тямряві Про те коли випада сніг, І в кожного мого слова Буде луна як провалля. Крізь прочинену браму З подвір’я ступить світло Босоніж на стежку, Щоб назавжди відійти від нас. (2)
Але буде видно і в темряві, Що в тебе втікаюча... Але буде видно і в темряві, Що в тебе втікаюча... тінь.