Гай той весняний бринів солов’ями,
Гомін у місті заснулому згас.
Білої акації грона духм’яні
Досвіту зводили з розуму нас.
Все було вмите травневими зливами,
Зорі блищали у чорній воді.
Боже, якими були ми щасливими,
Боже, які ми були молоді.
В час, коли вітер волає нестямний,
Сльози даремно у темряві ллю.
Білої акації грона духм’яні
Не повернути, мов юність мою.
Погудин Олег еще тексты
Другие названия этого текста
- Олег Погудин - Белой акации гроздья душистые (5)
- Погудин Олег - романс "Белой акации гроздья душистые" - В. Баснер/ М. Матусовский (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1