Не відчиняй мені.
Не розглядай мене крізь призми.
Зачарований ти у сні.
Не полишай мене, прокинувшись у теплій весні.
Я тебе боюсь, та з тобою бути хочу.
Ти вітай мене щоночі біля прірви на краю.
Запам'ятай мене!
Я вічно житиму під скронями твоїми.
Мої пісні ти вже зненавидів,
Ми тонемо у вічній війні.
Я тебе боюсь, та з тобою бути хочу.
Ти вітай мене щоночі біля прірви на краю.
Там, де сідaє туман,
Сядь зі мною, поговори.
Хей, що за право ти мав так тримати
Мої думки в неволі?
Не відпускай мене.
Я вічно житиму під скронями в твоїй голові.
--------
Пропасть
Не открывай мне.
Не разглядывай меня сквозь призмы.
Зачарованый ты во сне.
Не покидай меня, проснувшись в теплой весне.
Я тебя боюсь, но с тобой быть хочу.
Ты приветствуй меня каждую ночь у пропасти на краю.
Запомни меня -
Я вечно буду жить у тебя в висках.
Мои песни ты уже возненавидел.
Мы тонем в вечной войне.
Я тебя боюсь, но с тобой быть хочу.
Ты приветствуй меня каждую ночь у пропасти на краю.
Там, где садится туман,
Сядь со мною, поговори.
Эй, какое право ты имел так держать
Мои мысли в неволе?
Не отпускай меня -
Я вечно буду жить в твоих висках, в твоей голове.
Подгайная Ирина еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 3