Сісти на поїзд і помчатись геть із міста, Життя спочатку розпочати на чистий лист, Не помилитись там, де помилились інші, Підняти голову й не опускати вниз.
І чую місто сіре: усе не те. Вони живуть, моляться богу, згадують минуле Надіючись на те, що все прийде Життя пройде, і ви залишитесь де були.
Можливо, можливо, Самі б змогли створити диво, Та я чомусь не вірю в чудеса Минуле, майбутнє, Слів не було- сліз не буде, Й не сумуй за тим, чого нема.
Коли співатиму свою останню пісню, В якій розкажу все. Чомусь я буду один. Коли я повернуся, буде надто пізно, Коли я повертався все прекрасно розумів.
Можливо, можливо, Самі б змогли створити диво, Та я чомусь не вірю в чудеса Минуле, майбутнє, Слів не було- сліз не буде, Й не сумуй за тим, чого нема.