1.На толоці журавель журно в”є Із соломи перевеслечко. Запряжуся у гніздо, у своє Та й полину вслід за веснами. Здожену, не здожену, джигуну, Все одно сидіть не хочеться Птаство тиче у його сивину, сивину І хіхіка і регочеться. Приспів: Доля в кожного своя, Не утримуй на землі журавля.
2.Жовтороті горобці-стрибунці, Надулися-набундючились. Цвіль-цвірінь, хіба не вистачить стріх, Це для чого так осмучитись. Утопили перевесло в лиман, Мов воно тому причиною. Журавель лише сміється, дарма, все дарма Все одно кудись полинемо. Приспів:
3.На толоці журавель вже не в”є Із соломи перевеслечко. Полишив гніздо порожнє та ши не своє, Та й помчав услід за веснами, Та й помчав услід за веснами. Та й помчав услід за веснами.