чим більше заперечую свої польоти у хмари
і витираю з рук лінії
а ти, як зачіпки винограду дикого, у шкіру
чим глибші океани в мене внизу
і ці широкі смуги дощу
по коридорам нашого міста бігають
а ще як фонтани розплакались
і з них птахи неприручені п*ють
і якщо мене на рейки під потяг покласти,
то я все одно не схочу без тебе
буть.
[і]пономарьова еще тексты
Другие названия этого текста
- [і]пономарьова - без тебе буть (0)
- Iznanka - без тебе буть (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1