Все, що росте на українському городі, З любов’ю щедро ми до столу подаєм. Та над усе в житті ми дякуєм природі, Коли смокуєм щойно звареним борщем. Він по обіді кличе кожного до хати, І по тарілці розливається душа. Нас і за вуха від борщу не відірвати, Коли він ллється наче пісня із ковша.
Приспів: Ой, мій борщ, пахне часничком! Вся рідня за одним столом. До борщу чарочка хмільна Проситься сама, та й не одна!
Зі всього світу до нас в гості їдуть друзі, Ми хлібом-сіллю зустрічаємо їх всіх. І за столом зібравшись у тісному крузі, Луною котиться довкола дружній сміх. Гостинність наша переповнює по вінця, Усі упевнені, що ми в раю живем. Та щоб пізнати справжню душу українця, Вам необхідно причаститися борщем.
Приспів: (2 рази) Приспів: (3 рази) До борщу чарочка хмільна Проситься сама, та й не одна! Проситься сама, та й не одна!