1. Крок за кроком, то тихо, то гучно В надзвичайному стані живучи відтепер, Я щоранку зриваючись з ліжка стрибаю У вир роботи, як комунізму кумир. А світ спокусою вабить і шепче, Заспокойся Тарас, сядь і перепочинь. І в цей же час усміхнувшись єхидно Пиляє ніжку у табуретці моїй.
П-в. А я б спокійно пожити хотів Без проблем, без тривог впевнений в завтрашнім дні. Але не знаю, як позбутися їх І коли вже скінчиться віків перехід.
2. І на місце все нібито стало І ніхто не повинен зачіпати мене, А на зустріч летить якась нова отара І з дороги моєї вона навряд чи зверне. Переробив все підряд і приклеїв До робочих днів ярлики перемог. Та на порозі хтось грюкає в двері, Хоче вкусити святковий пиріг.