Ой у лузі червона калина похилилася, Але вогонь у серці не погасне. Хоч наша Україна зажурилася, Та наш народ їй не дасть упасти. Ми будемо боротися за волю, Свободу слова, віру у добро, До перемоги прагнути поволі, Щоби неправди більше не було. Ми прагнемо до неба чистого, До миру, щоб у всіх серцях, Засяяв стяг патріотичний В блакитно-жовтих кольорах. Ми українці! В цьому наша сила, Залізна міць і єдність в боротьбі, Незламна воля, що біду скорила, Скріпила нас у міцні ланцюги. І ми поборемо усі незгоди, Кохати будемо, рости творить, Любити Неньку нашу з задоволенням, Заради неї дійсно варто жить.