Я з Вами розстанусь і буду десь в Чікаго чи Мельбурні І там капризна доля може зв'ести нас. Я буду вагоноводом на трамваї, улиці будуть димні і хмурні — І раптом я зобачу між пасажирів Вас.
Ви скинете очима, і я спостережу, як здригнуться кутики Ваших губ. Ви пригадаєте Владивосток і зробите рух щось вимовить, ніби в вагоні для нас немає нікого. Я змагаюсь, щоб не заплющити очі… Але у нас не виникне розмови про колись омріяний шлюб, Бо вагоноводові розмовляти забороняється строго.