Море дихає чорним теплом,
розгортається, мов полотно.
І три комерсанти сидять за столом
і порівну ділять тепле вино.
Туману встояне молоко
затікає до піджаків.
І перший збиває своїм кулаком
хрустких метеликів і жуків.
Бо в серці в нього пекучі вогні
палають невідомо чому,
і темна хвороба останні дні
роз'їдає легені йому.
Він уже знає, які дива
є в цьому мороці і молоці,
що значать насправді зелені слова,
наколоті на його кулаці.
Все, що він бачив, – нічні міста,
портові крани і вантажі,
тривога, яка вночі вироста
і топчеться тобі по душі.
Все, що він чув, – старі кораблі,
друзі, розстріляні впритул,
жінка, яка в готельній імлі
розповідає щось про Стамбул.
Тепер він у цьому тумані сидить
і знає все, і йому все одно.
І другий завжди йому дасть кредит,
а третій запропонує вино.
І я хотів би в кінці життя
купитись на цей солодкий обман,
перш ніж відчалити без вороття,
перш ніж пірнути в чортів туман.
Сидіти й пити своє вино.
Дивитися смерті в просте лице
з друзями, котрі все знають давно,
знають, але не говорять про це.
Проект "ЖАДАНА" еще тексты
Другие названия этого текста
- Проект "ЖАДАНА" - Три комерсанти (0)
- Сергій Жадан - Три комерсанти ("ЖАДАНА") (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1