Дорога до міста Від дому від серця Для чого й куди моє тіло несеться
Розірвані смуги Тумани узбіччя Назустріч несуться безтілі обличчя
І забуваю я Тепер попроси Дозволь мені їх зрозуміти Дозволь мені їх полюбити Допоможи мені їх не забути
Рівно в той час Коли я піду у місто Побачу виставу Як люди зникають За дивних обставин А ті шо лишились Махають хрестами Та в другому гарті Зникають за дивних обставин І помічаю я очі твої Дозволь мені ними любити Дозволь мені ними сльозити Допоможи мені їх не закрити Саме в той час коли я виїду з міста Додому в дібраву І зрана в неділю піду на відправу А там живі люди Згадаю виставу Я з ними за всіх помолюся І свічки поставлю І попрошу тебе Я попрошу Дозволь нам всім Радісно жити Дозволь нам всім щиро любити Дозволь нам всім щасливими бути Допоможи нам себе не забути На яву й увісні