Залишає смуток свої причини, Коли на тебе суне найдивніша дивина. Бігме, крізь сиві простори Кричить-бринить, тремтить-дзвенить Таке неозоре – навкруги... Плужать плуги, Вимішують леміхом лемкам поле. Ой в долині бадьорі бабаї Знічено злизують сіль землі...
Руки в ноги, бігом, пильнуй стежини, Коли на тебе суне найдивніша дивина. Гаразд для ґаздинь і ґазд Прийде-буде, спішить-гряде, Пропасти нікому не дасть – задарма... Жирні жнива, врожайні тайни Розкриють комбайни, Ген в долині великі й малі Регочуть раптово знову і знову, бо