Літо Знову знаходить свої загублені чари, Липень Щедро дарує усім солодкі примари. Я вирушаю в далеку путь, Всім мене більше не повернуть До осені, до осені... Час залишає її саму і покидає сумну пітьму – Досі незбагнене чудо. З подихом роси чути голоси Різнобарвних птиць, босих молодиць. Вогнем, водою, чистой вродой Дивувалися, посміхалися сонцю.
Спека Готує для осені вже серпневу потраву, Липень Входить сьогодні в свою силу і славу. Час забуває куди іти, Знову у серпні Зварять чорти осінню брагу. У буревіях чужих сторон, Хай збереже мене світ ікон Від чорного лиха. Закрутився день в гомоні пісень І несе на схід, де розтане лід. У вінках дівки, босі парубки Дивувалися, посміхалися світлу...