Запанував всерйоз мороз, полоскотав бридкі шибки, лапою хапає голос – що мені пошепки, то тобі навпаки.
Потайки журиться жура, сипле копну перлин на млин, голоду холодно і він просить у мельника хліб-бурштин.
Просто хова сова в’язку в запаску знов, шкіриться Безголов колесом гнеться бров рушив за рішенням – дівко, прости-пусти мряка навішала паморозь на хвости.
Води лотоками гріють цебро-відро, гопкали-охали, повінню віднесло діда на моріжку, щастя в дрантивім мішку.
Полонини полон випиває голос І приліг на ослон тамувати подих Мирон. Полонини полон випиває голос І приліг на ослон тамувати подих Мирон.
Запанував всерйоз мороз, полоскотав бридкі шибки, лапою хапає голос – що мені пошепки, то тобі навпаки.