Боролися діди за вільну Україну за нашу мову - рідну, солов"їну за право на життя у своїй домівці розгромили вони совєтів і німців.
Коли то було, чимало крові лежали воїни в траві не живі. І бачили те, як у рідної мами котилися сльози по її щоці
Не забудь, що вони зробили!
не забудь, чим вони жили!
не забудь, за що вони боролись!
Тепер твоя черга, свідома молодь!
( 2 р )
А подивіться на наш світ, на нашу молодь. До чого ми котимось? За що ми боремось? Навіщо нам сльози, страждання розрухи?.. Ось це все роблять політичні руки.
Давайте встанем, закотим рукави! За волю та славу нам є куди йти. Блакитне небо, золоті лани. Хіба воно не варте? Та чи готовий ти ?!