Дощ іде, геть мокра підлога, Ти ідеш та сліду немає. Я сиджу, втомилась з дороги, Знов між нами відстань зникає.
Приспів: День не день, вночі вже не смішно, Ти візьмеш не підеш додому, Я, як ти, лиш трішечки грішна, Ми про це не розкажем нікому.
Знову страшно, але цікаво, Твій погляд – гарячий кава, Лише спільне на двох бажання І хтось назве це палким коханням. Тільки руки, тільки ласки, Це літери нашої казки, Знову голос чарує, озветься І вогонь запалає у серці.