Місяць в небі світить Дітям сни малює Полум`ям стікає І по ній сумує А вона над небом Горда й не приступна Серце його рветься В ланцюги закуте
Так Мокоша все сплела Від них долю відвела Закрутила мрії в попіл І тепер він вільний сокіл
Я піду на війну Ти спалила мій рай Я піду на війну Більш мене не чекай Я піду на війну В небі синім я птах Ти згадаєш мене у солоних очах У солоних очах...
Кратер в його серці Лаву не звергає І ядро застигле Більше не кохає Плаче ясна зірка Над його могилой Вибач мене любий Що тебе я вбила...