В рідний Край, в рідний Край Серцем лину я. Там стихнуть бурі і відчай, Вітчизна там моя. Цей грішний світ зробивсь чужим, Нерідний він мені. /Знайду своїй душі спокій В небесній стороні./
До Небес, до Небес Шлях вузький веде. Там в сяйві слави мій Отець Давно на мене жде. Тут зло кругом, лукаві дні; Втомивсь я в боротьбі /І рвусь в оселі неземні До рідної сім’ї./
Славний час, славний час Скоро надійде, Коли весь гріх і смерть від нас Навіки відійде. Чого ніколи розум мій Збагнути тут не міг, /Там Бог готує Край новий Для всіх дітей Своїх./