Страждальна мати під хрестом стояла, Стала ридати, в сльозах промовляти; - Ой сину, сину за яку провину | Переносиш нині тяженьку годину | На хресті? | (2)
Я тебе купала гіркими сльозами Як малим ховала перед ворогами. А нині плачу, бо тебе вже трачу, | Вже тя, милий Сину більше не побачу, | Сину мій! | (2)
Ти жертвувався всіх людей спасти, За то діждався невинно вмирати: За світ лукавай, злобний і неправий, | Що сповнив на Тобі свій засуд кривавий | На хресті. | (2)
Ти моя підпоро, мій свійте ясний! Гаснеш за скоро, в'янеш безчасний. А що ж зі мною станесь сиротою, | Я сама на світі, як билина, стою | Під хрестом. | (2)
Мій Боже милий! Усердно Тя молю: Додай мені сили в нещаснім болю. Тебе благаю, як сама лиш знаю, | І Тобі десь Сина мого поручаю | На хресті.