Білий сніг дику гору обліг, (йде теручи руки) навіть сліду тут нема... (підняла голову і подивилась)
Безлюдне, неначе, царство, а цярюю я сама... (йде в вітрі)
І завиває вітер, хуга в сердці зла. Втримати в собі, силу не змогла... (подивлась на руки, на єдину рукавичку і закрила очі)
То схаменись, то доведи - ти хороша і буде так завжди. Сховай свій дар в душі на днооо... (подивилась на руки і стягла рукавичку) Вже все одноо! (підкинула рукавичку і її поніс вітер, посміхнулася)
Все одно... Все одно! На горі шугне воно! Все одно, все одно! (родить гарні фигури з снігу) Я здалася вже давно!
Хай женуть, хай цураються! (йде, обертаючись) Хай кругом зимааа... Та холоду я не лякаюся. (відкріпила мантію королеви і посміхнулася)
На відстані всі речі, малесені немов. І страхи мої з безодні, (впевненно йде і чарує) невернуться і знооов!
Сама собі, я покажу, що вільна перейти межу! (піднялася по горбу снігу і побачила безодню) Добро і зло, їх тут немааа... Нема!
Все одно, все однооо! Я, вітер і небеса! Все одно, все однооо! (почала впевненно чарувати східці) Умре в очах сльоза!
Це мій світ! Тут лишааюсь я! Хай кругом зимааа...
(... творить зиму і сніг...)
Хай рине сила в землю, так бажаю яяяя! (творить замок) Як віхола заклубочиться, хай душа мояяя!
Я по-чи-на-ю розуууміти - це вже край! Немає вороття, (подивилась на корону) колишнє - прощавааааай! (кидає корону)
Все одно! Все одноо! Я заграю немов зоряяя. (перетворюється плаття) Все одно! Все одноо! На вік змінилась яяя!
Ось мій світ! (виходить до балкону) Ним пишаюсь яяя! Хай кругом зимааааааа!... Та холоду я не лякаюся! (бров піднята, посміхнулася і закрила двері, на них сніжинка)