Твоя раба – в полон тебе взялá я, Так, як ніхто, зробити це змогла я. Тепер тебе нікому не віддам, Великий мій, могутній Сулейман! Нехай душа моя вся рветься в клоччя, З тобою буду я і дні, і ночі. Ти будеш мій єдиний володáр. Нікому не згасити серця жар!” Роксолана, Роксолана – Дружина грізного султана! В неволі ти зуміла полюбить, Могутнього султана підкорить! “Ти будеш називать мене своєю І легко править долею моєю… Але навік, султане, без проблем, Для мене, ти забудеш свій гарем. Лишé мені ти будеш довірятись Лишé зі мною будеш милуватись Тепер ти лúше мною будеш жить, Лишé мені одній, султан, служить.” Співала так прекрасна Роксолана В обіймах у турецького султана… І пісня ця дійшла до наших днів, Бо все збулося, як співалось в ній. Дочкá вкраїнських вільних козаків Ввійшла навік в історію віків,