Ми були, як дві зорі: ти горіла, я горів. Понад горами високими, над глибинами морів. Місяць небо нам стелив – я летіла, ти летів. Над лісами, над розлогими, над роздолами степів.
Приспів: Як же воно сталося, що у нас не склалося, В небі обірвалася стежка веселкова. Стежка обірвалася – ми навік розсталися. Ти – зоря вечірняя, я зоря ранкова.
Ми були, як дві зорі: я вгорі і ти вгорі, Нас безмежні далі кликали, нас чекало сто доріг. Місяць нас оберігав – ти кохала, я кохав. Місяць пестив нас під липами, та кохання не зберіг.
Приспів: Як же воно сталося, що у нас не склалося, В небі обірвалася стежка веселкова. Стежка обірвалася – ми навік розсталися. Ти – зоря вечірняя, я зоря ранкова.
Стежка обірвалася – ми навік розсталися. Ти – зоря вечірняя, ти - зоря... Як же воно сталося, що у нас не склалося, В небі обірвалася стежка веселкова. Стежка обірвалася – ми навік розсталися. Ти – зоря вечірняя, я зоря ранкова.