Іра Клочанюк - Ох любий, тужать береги за нашим сміхом вечорами, що розливався навкруги між яворів зелені брами... | Текст песни

• Тексты песен
• Іра Клочанюк
• Ох любий, тужать береги за нашим сміхом вечорами, що розливався навкруги між яворів зелені брами...

Ох любий, тужать береги
за нашим сміхом вечорами,
що розливався навкруги
між яворів зелені брами...

Береза плаче тая гірко,
що слухала твоїх казок,
в печалі гне додолу гІлки,
і раз за разом чутно зойк..

Зірки не світять так яскраво,
а наша згасла наче зовсім...
Та ж їм без тебе не цікаво,
вони тебе вернутись просять..

Ох, любий, вже сивіють трави,
без твого доторку руки
на колір стали наче гравій,
на дотик - гострі як голки...

А річка... Річка все мовчить,
і неба вдбивать не хоче...
Вода застигла, не дзюрчить...
Куди ж ти дівся, парубоче?

Вітрам усеє те на втіху:
як виють вже, як гомонять!
Без твого голосу і сміху
ніхто не хоче їх спинять..

І як ти міг, скажи мені,
вчинити цей жахливий злочин:
лишити нас на самоті
на поталу холодним ночам?...