за вікном дощі гуляють і іграють мелодії сумні повно печалю. у душі багато ран за роки набутого алкоголізму бачиш і небритий і немає жалю. напевно ще крапля совісьті є що до дому прийду пяний в гавно на ліжко валю. спати просинаюсь і не памятаю навіть хто я і де я шукав погляди якіб могли-скаазати ніжно ''люблю''. вдивлятися у небо осіня пора за вікном дощі кораблі у морі відпливають. мої мрії загубилися давно по серед морських безодень де крилами літають. наші душі поєднусются у висоті де сади зелені повні добра і ласки де серця увись ся бють. дзвони гірко на душі палає камінь який незгас ще досі незабув я болі. якої нанесла ти досі не відпускаєш знаєш не відчуваю душевної волі. невестачає мені сили волі і напевно далі немає долі. без тебе парки пусті й холодні вітри завіяли у серцерця голі. дерева спустошені руїни твої очі вже не ті погляди у нас. пустота в середені не горить більше вогоень згас у вас.