Мені кожний день тебе було потрібно бачити: Чути твій голос, чути твій запах. І я не уявляв що може буте інакше... Не чути твій голос, не чути твій запах
Я не тримав тебе і в цьому є моя провина, Але я не розумію в чом я винен. Я є такий як є, і в чьому є суть Ми однаково різні. Мабуть...
Приспів:
Ти найяскравіша, Тоді коли тобі пишуть Пісні, але ти звикаеш Так швидко до них, Ніби це пустослів.
Я найяскравіша, Тоді коли мені пишуть Пісні, але я звикаю Так швидко до них, Ніби це пустослів.
Ти граєшся з вогнем, але в тебе є вогнегасник, І я не розумію як потрапив в пастку Я маю згадку, Чому саме я повинен бути твоєю лялкою?
Я пою, я граю, я палаю, В твоєму пломені потопаю Потрібно рятуватися, потрібно вибиратися Від тебе. Від тебе? Та ну?!
Приспів
Майже сотня пісень і півсотні віршів, Майже були з тобою, не зважали на всіх них. Я читав тобі їх, ти мене обіймала, Я говорив що кохаю, але ти все це знала.
Мої думки та пісні, мої згадки, бажання, Ти дарувала себе мені, я віддавав коханням Ми мали бути разом, або хоча б поруч, Але я не можу так далі. Ти мене пробач.
Ти обираеш захід, я обираю південь Мій місяць лютий, твій місяц липень. Я відчинив себе тобі, відкрив свої секрети. Ми маємо бути далеко: ти від мене, я від тебе.
Я маю йти. Так буде ліпше. Я збережу в душі, твої пісні і вірші. Може хтось інший, колись тобі напише, Бувай моя малеча, бувай найяскравіша.