Вставай! Підіймайся! Велика країно! Вже годі вагань, сподівань та страху… Весь час ти стогнала, жила у руїнах, три кроки до смерті, два кроки від краху, який режисують прокляті магістри обпутали путами, ведмежими лапами, і не відпускають все ділять нас мапами західно-східними, в ярмо, у нове, як скот заганяють…
Хай доля до нас зовсім не лагідна, Історія навіть, зовсім сувора, Та наші почуття рвуться західно, Хай знає й тремтить Північна потвора, Що вчора була кривавим тираном, Сьогодні – із трону пекельно впаде, Уже прийшов день розправи над паном, Нас воля й любов до бою веде…