Садок вишневий, прибрана садиба, Край шляху, на околиці села. Бабуся наша на подвір єдина, Верба в серпанок коси заплела.
А яблуня – улюблениця наша, Яку на щастя батько посадив. Глибокої криниці синя чаша Та ластівок проникливий мотив Та ластівок проникливий мотив
Я стою стривожена у смутках І тішуть сподівання ще мене: А може, знов до болю рідна хустка Метеликом у соняхах майне.
А може, батько знову вийде з хати І краплі сліз кришталються в очах. Вже не запросять мене батько й мати До хати, що в малинових кущах, До хати, що в малинових кущах.
Завмерло все і кличу: “Тато й мамо” І кличу, кличу, котиться луна І все зника і прибрана садиба Край шляху на околиці села, Край шляху на околиці села.