Малою я збиралась на весні: Йти у світ не знаними шляхами. Сорочку мати вишала мені Червоними і чорними, Червоними та чорними нитками.
Два кольори мої, два кольори, Оба на полотні, в душі моїй оба. Два кольори мої, два кольори: Червоне – то любов, а чорне – то журба.
Мене водило в безвісті життя Та я верталась на свої пороги. Переплелись як мамине шиття Щасливії, сумні мої Щасливії, сумні мої дороги.
Два кольори мої, два кольори, Оба на полотні, в душі моїй оба. Два кольори мої, два кольори: Червоне – то любов, а чорне – то журба.
Менi вiйнула в очi сивина, Та я нiчого не везу додому, Лиш згорточок старого полотна I вишите моє життя, і вишите моє життя на ньому. I вишите моє життя, і вишите моє життя на ньому.
Два кольори мої, два кольори, Оба на полотні, в душі моїй оба. Два кольори мої, два кольори: Червоне – то любов, а чорне – то журба.
Два кольори мої… два кольори… Червоне – то любов… а чорне – то журба.