Мене в дитинстві вітер колихав, В буремні роки сповнені тривоги. Мій батько у степах колись орав Незаймані й пахучі перелоги. Мій батько у степах колись орав Незаймані й пахучі перелоги.
Лягали свіжі борозни рядком І жайвори співали в небі ранком Черствий окраєць хліба з часником Для мене найсолодшим був сніданком.
Він восени дививсь на ярину На щедрість хліборобського достатку. Не продавав, але пізнав ціну І колосу, й маленькому зернятку. Не продавав, але пізнав ціну І колосу, й маленькому зернятку.
Душею я збагнула ще дитям Втомилися у батька руки згодом, Щоб хліб родив, а хліб – це кров життя, В труді политі хліборобським потом. Щоб хліб родив, а хліб – це кров життя, В труді политі хліборобським потом.