Знов наснилось село, світанкове, в тумані густому, В тому сні я кружляла над ним угорі, наче птах, І чому я, скажіть, так далеко від рідного дому, І навіщо колись, так давно, заблукала в світах.
Приспів: Чужина обнімає мене, мов нерідну дитину, Хоч дарує тепло, але душу гірчить полином. І у мріях, мій краю, я знову до тебе полину, Щоб зорею зійти в тихий вечір над рідним селом.
Там стежина моя десь біжить в чисте поле далеко, І у жито рясне синьоокі волошки сплелись, І в задумі застиг над гніздом мій самотній лелека І гойдаються мальви,що я посадила колись Приспів:
Там без мене стають на крило молоді лелечата, Одягають сади із достиглих черешень вінок. І зітхне крадькома, у зажурі, засмучена мати, І щоразу чекає на мій довгожданий дзвінок. Приспів: