Крізь мене ходить сон, крізь мене хмари в ряд Пошикували постаті чужих дівчат. Я з ними, як вони, я з ними - то не я, І хоровод сумний веде рука моя...
Приспів: Без тебе світ не світ, Без тебе кров не кров, А тільки білий слід, Що ним чужий ішов. Без тебе гори злі, Без тебе ліс мертвий, І по моїй землі Шурхоче суховій.
Я вже сама ріка, впадаю не туди. Так довго мерзнути, щоб лід просив води. Цілую ту, що п’є із мене знов і знов, Вона отак міняє трунок на любов.
Хто би тебе спитав, скільки у році днів? Хто би повірив, що ти лід мені носив? Намалювати б нас крейдою на землі, Може настане час зникнути взагалі.