Кувала зозуля у мрійне світання, Чарівний той ранок, мов зніжений сон. Довіку навіки взаємне кохання, Солодкий цілющий бажаний полон.
Приспів: Щастя лебедем летіло Та на хмару білу сіло, відпочило І грозою пролилось. Щастя лебедем летіло Зупинитись не посміло, зимно скоро – Літо відійшло.
Кувала зозуля для нас на світанку, Запав її голос у серце обом. Солодке бажане довічне кохання На нас накотилось замріяним сном.
Приспів: Щастя лебедем летіло, Не чекав, тому невміло доторкнувся І від себе відштовхнув. Щастя лебедем летіло, Зупинитись не посміло, зимно скоро – Літо відійшло.