Ти так чекав мене, чекав, що сни здійснилися... Тобі вуста, мої вуста ночами снилися. Щоб ми зустрілися в житті під цими зорями, Назвавши їх на самоті своїми долями...
Сама любов для нас обох той час зазначила, Я на долонях рук своїх тебе побачила, Зійшлись дві лінії в одну дорогу зоряну, Як два струмка в одну ріку дощами сховану
Я нiколи, нiкому тебе не вiддам! Хочу бачити, чути, любити щодня. Ти нiкого, нiколи ще так не кохав, Ти так довго, так довго на мене чекав.
Ти завжди сердцем відчував що ми зустрінемось, І вже нікуди від надій та мрій не дінемось. Нам мало Всесвіту з тобою, мало вічності, Для наших чистих почуттів, для їх чарівності!